Публікації
|
"Українська правда / Економічна правда", 6, 8 квітня 2009 р. Віталій Мельничук
Пошук ефективних шляхів виходу з кризи неможливий без чіткого уявлення про реальний стан української економіки та фінансів. А таке уявлення може дати лише неупереджений аналіз тенденцій "до" і "з початку" фінансово-економічної кризи, бо минулого року життя країни і громадян розділилося на ці два принципово різні періоди. Зі свого боку, цілісне відображення реальної картини потребує розгляду, який охопив би всі інституційні сектори української економіки та враховував би динамічний світовий контекст. |
|
|
"Дзеркало тижня" №4 (732), 7 – 13 лютого 2009 р. Інтерв'ю з Володимиром Василенко
Рішення Міжнародного суду є компромісним. Суд не підтвердив ні лінію розмежування, яку пропонувала Румунія, ні ту, яку обстоювала Україна. Рішення суду є об’єктивнішим, ніж суб’єктивні позиції кожної зі сторін. Суд розглянув кожен аргумент обох сторін — детально і не ігноруючи жодного з них. Більшість принципових елементів юридичної позиції румунської сторони суд відкинув, а сприйняв українську аргументацію. |
|
|
"Українська правда", 5 лютого 2009 р. Олександр Сугоняко
Структурні економічні реформи в Україні за всі роки незалежності не робилися, а так званий "крупний" бізнес, який зрісся з владою, разом з нею паразитували на старому економічному потенціалі України. По суті, той владно-бізнесовий мутант і все суспільство споживали те, що зробили попередні покоління, не думаючи про проблеми завтрашнього дня. Політична і економічна кризи, що діють разом в один і той же час, перетворюються у суспільно-політичну вибухову суміш, вкрай небезпечну для країни. Коли в Україні розгортається страшна економічна криза, криза влади стає проявом своєрідної суспільної гангрени. Її треба рішуче відсікти, бо політикам немає діла до економіки та проблем суспільства, – вся їх увага йде на поборення один одного. |
|
|
Газета "День" №151, 27 серпня 2008 р. Степан Хмара (стаття підготовлена з використанням матеріалів і консультацій членів УАРК)
Особливий ресурс — українська земля! Хто буде володіти українською землею, від того залежатиме доля української нації. В сучасному світі цілком очевидна тенденція наростання дефіциту найнеобхідніших для існування людей ресурсів. В найближчому майбутньому в ієрархії цінностей на першому місці буде земля і вода. Українська земля як ресурс найцінніша в світі, розміщена у сприятливій для сільгоспвиробництва кліматичній зоні й географічно вигідно розташована для широкого доступу на світові ринки, тому вона стає надзвичайно привабливою. |
|
|
УНІАН, 17 листопада 2008 р. Інтерв'ю з Володимиром Василенко
Професор, доктор юридичних наук, Надзвичайний і Повноважний Посол України, автор закону від 28 листопада 2006 року «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», член УАРК Володимир Василенко відповів на запитання УНІАН. Істерична реакція російського політичного істеблішменту на історичну правду про український Голодомор пояснюється тим, що виявлення справжньої природи цього злочину, його причин і наслідків підриває позиції антиукраїнських сил як в Україні, так і поза її межами і спонукає до дій, спрямованих на зміцнення національної державності, продовження її руху шляхом інтеграції до європейських і євроатлантичних структур. |
|
|
GLAVRED.INFO 4 лютого 2009 р. Інтерв'ю з Володимиром Василенко
Ми залагодили спір з Румунією, що впливає на поліпшення відносин і з Румунією, і з ЄС та НАТО, членом яких є Румунія. Рішення має позитивне значення для розвитку співпраці між двома державами. З україно-румунських взаємин вилучено величезний конфліктний фактор. Встановлення чіткої межі розмежування також сприяє впевненості в розробці природних ресурсів шельфу – нафти і газу та залученню інвестицій на їх розробку. |
|
|
"Україна Молода" №151, 15 серпня 2008 р. Інтерв'ю з Іваном Зайцем
Росія прагне утвердити в регіоні «право сили» замість «сили права» і зупинити процес європеїзації Грузії та України. Російські провідники свідомо протиставляють себе Європі. Російська влада хоче показово «покарати» Грузію, а заодно й попередити Україну. Членство України в НАТО лише сприятиме нормалізації відносин з Росією, яка врешті–решт припинить зазіхати на нашу державу і сконцентрується на вирішенні власних проблем. Україна прагне мати навколо себе зону миру і стабільності та реалізувати свій європейський цивілізаційний вибір. |
|
|
"Народне слово" №27 і №29, 24 липня та 7 серпня 2008 р. Інтерв'ю з Іваном Зайцем
Українська державність постала і як результат цивілізаційного вибору українського народу: ми повертаємося у звичне для нас європейське середовище з християнськими і демократичними цінностями, а не шукаємо якусь іншу перспективу. З огляду на це, членство України в НАТО та ЄС – це практична реалізація європейського цивілізаційного вибору українців, зробленого ще під час Української революції 1989-91 рр. |
|
|
Останньою доповіддю Римського клубу, що отримала резонанс у світі, є видана у 2005 році книга Limits to Privatization ("Межі приватизації") під редакцією відомого члена Римського клубу Ернста фон Вайцзекера (колишнього голови комісії з питань економічної глобалізації бундестагу ФРН). Книга стала першим глибоким аудитом приватизаційних процесів у всьому світі в останні десятиліття. В ній окреслюється історичний розвиток процесів глобалізації і лібералізації економіки та аналізується досвід понад 50 найкращих і найгірших прикладів приватизації у світі. В доповіді також пропонуються рекомендації щодо політики та дій, які забезпечили б оптимальний баланс між можливостями і відповідальністю держави та приватного сектора з урахуванням зростаючої ролі громадянського суспільства. Українська асоціація Римського клубу розпочала роботу над українським виданням цієї книги. |
|
|
Публікація в 1972 році знаменитої доповіді Римського клубу Limits to Growth ("Межі зростання") щодо довгострокових наслідків глобальної тенденції зростання населення планети, промислового і сільськогосподарського виробництва, споживання ресурсів й забруднення природного довкілля, як відомо, мала великий суспільно-політичний резонанс у світі й заклала основу сучасної концепції "сталого розвитку". Доповідь була перекладена більш ніж 30 мовами і видана загальним накладом понад 12 млн. примірників. Наприкінці 2004 р. було опубліковане оновлене дослідження Limits to Growth: The 30 Year Update ("Межі зростання: 30 років потому"). В жовтні 2005 р. нова книга була презентована й отримала схваленння на зборах Римського клубу в м. Норфолк (Вірджинія, США). Українська асоціація Римського клубу розпочала роботу над українським виданням нової книги. |
|
|
"Українська правда", 5 березня 2008 р. Віталій Мельничук
"Державних грошей" на всіх не вистачає і ніколи не вистачить. Держава не зможе забезпечити пенсію на рівні 70-80% середньої заробітної плати працюючих, як того вимагають стандарти країн ЄС. І не тільки Україна, жодна країна світу не здатна це зробити в рамках так званої солідарної (державної) системи пенсійного забезпечення. Європейці не розраховують на пожертвування держави, а вже з 16-18 років формують власні пенсійні програми, накопичуючи на спеціальних рахунках гроші для пенсійного життя. Одночасно гроші пенсіонерів є добрим інвестиційним ресурсом, який працює на економіку, примножуючи суспільне багатство. |
|
|
Тижневик "Слово Просвіти" №9, 28 лютого – 5 березня 2008 р. Інтерв'ю з Іваном Зайцем
Москва розуміє, що членство України в НАТО — це незворотність європейського цивілізаційного вибору українського народу, це остаточна втрата України як колонії. Тому Кремль прагне добитися збою в євроінтеграційній діяльності української влади, зокрема унеможливити приєднання України до ПДЧ на Бухарестському саміті НАТО. Це має ще раз переконати в правильності обраного 1991 року шляху — національна державність і повернення в Європу, зокрема через вступ до НАТО і ЄС. І ніхто, Росія також, не має права ветувати наш європейський вибір. |
|
|
"Всеукраїнська технічна газета", 29 листопада 2007 р. Інтерв'ю з Віктором Вовком Від редакції: Римський клуб справедливо вважають джерелом світового екологічного (й узагалі цивілізаційного) алармізму – у найбільш позитивному значенні цього слова. Саме доповіді цієї організації – «Межі зростання» (1972) і «Людство на перехресті» (1974) понад тридцять років тому стали тим громом, від якого не надто обтяжені роздумами про вічне політичні лідери не тільки «перехрестились», а й замислились і почали щось робити. На якому перехресті стоїть сьогодні сам провісник найбільш перспективних світових зрушень? Як використати нову глобальну ситуацію, щоб сприяти фундаментальним змінам у світі та трансформувати сам Римський клуб? Відповідь на ці запитання шукали на цьогорічних зборах і конференції Римського клубу, які нещодавно пройшли в Мадриді. Про це – у нашій бесіді з асоційованим членом Римського клубу, головою його Української асоціації Віктором Івановичем Вовком. |
|
|
Журнал "Народний депутат" №10 (34), жовтень 2007 р. Богдан Гаврилишин
Сьогоднішній світ, на мою думку, хворий в усіх головних своїх складових: демографія, технологія, екологія, інституції, економіка, геополітика. Світові треба лікувати себе, але це тільки половина проблем, що стоять перед нами. Для того, щоб не просто вижити, а здобути гідне життя в цьому світі, Україна має напружити всі свої сили. Але насамперед треба добре зрозуміти, що наразі потрібно українському суспільству, аби воно змогло ефективно функціонувати й розвиватися в усіх сферах своєї життєдіяльності. |
|
|
"Народне слово", 26 липня 2007 р. Інтерв'ю з Іваном Зайцем
Від редакції: Народний депутат 4-х скликань Іван Заєць, що був безпосереднім учасником процесу розробки й ухвалення Верховною Радою України історичного документа – Декларації про державний суверенітет України, розповідає про його доленосне значення 17 років тому і нині. |
|
|
"Дзеркало тижня" №19 (648), 19 – 25 травня 2007 р. Ярослав Мовчан
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (частина Світового банку) припинив проект Всесвітнього екологічного фонду «Збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі». Проект був одним із найбільших і найважливіших в Україні (і в Європі), спрямованих на збереження біорозмаїття і створення екологічно-збалансованого суспільства... Мова також йде і про певну втрату ілюзій щодо світової співпраці у сфері довкілля, зневажання принципів форумів у Ріо-де-Жанейро і Йоганнесбурзі та «Цілей розвитку тисячоліття» ООН. |
|
|
Тижневик "Слово Просвіти" №17 (394), 26 квітня – 2 травня 2007 р. Інтерв'ю з Володимиром Василенко
Надзвичайний і Повноважний Посол України, правознавець-міжнародник, заслужений юрист України Володимир Василенко головною причиною кризи в Україні вважає низьку політичну культуру значної частини українських політиків, брак у них патріотизму та їхнє небажання дотримуватися норм української Конституції та українських законів. Політичні кризи, на кшталт нинішньої в нашій країні, бувають у багатьох, навіть найбільш демократичних державах. Практика дострокового розпуску вищого законодавчого органу в умовах виникнення парламентсько-урядової кризи досить поширена у світі. Будь-яка країна, яка себе поважає, намагається власними силами вирішити існуючі внутрішні проблеми і прагне всіляко обмежити вплив ззовні. |
|
|
"Україна Молода" №72, 20 квітня 2007 р. Інтерв'ю з Олександром Барабашем.
Філософія замкнутої системи формувалася поступово. Спочатку в економіці – як модель групового егоїзму через привілейовану приватизацію, потім вона перейшла на політику. Політична еліта законсервована і там ведеться між-особистісна війна. Українськими політиками керує філософія сили. Поки політична еліта не перейде до філософії компромісу і поваги до права, конфлікти будуть виникати, хоч би скільки конституцій ми написали. |
|
|
Газета "Наша Віра" №1 – №2, 2007 р.
Василь Яременко, "Уражений Логос" З початком секуляризаційної епохи поступово втрачалася і сакральність Логосу, яка передусім і обумовлювала органічну єдність та відповідність слова і дії, адекватність відбиття слова в реальній практиці... У нинішніх „логократіях” бачимо лише видимість сили слова. В них маємо справу ніби зі лже-Логосом – Логосом-самозванецем. Якщо слова втрачають смисл і за ними не йде відповідна дія, свобода слова перестає страшити лукавих і сильних світу цього.
Олександр Сугоняко, "Небезпеки ураженого слова" Українське комунікативне середовище є отруйним для суспільства. Уражене слово. Слово як навіть не пустий, а отруйний звук. Ніщо справжнє в такому суспільстві не може зреалізуватися на нелокальному рівні. Ми жили в країні (СРСР), яка очолювала похід проти Логоса. ХХI століття продовжує робити те саме, але не тоталітарно, а „демократично”... На Майдані Господь показав українців українцям і світові здоровими, якими ми можемо бути. |
|
|
Газета "День" №146, 1 вересня 2006 р. Марія Зубрицька У контексті заходів на відзначення 150-річчя від дня народження Івана Франка мимоволі напрошується висновок: ми, українці, насправді, розуміємо Івана Франка настільки, наскільки розуміємо себе, свій час й Україну в ньому. Не лише в ювілейні дати, але й у важкі суспільні часи, в часи прийняття надзвичайно важливих доленосних політичних і суспільних рішень державним мужам, політичним і громадським діячам, інтелектуальній еліті варто йти на прощу до святинь національного духу. Це нам потрібно для нашої остаточної культурної й політичної притомності. Нам усім так потрібно усвідомлювати, що ми маємо свій сакральний простір, в якому завжди відчинені двері, й хтось завжди там нас чекає зі своїми повчаннями, порадами й настановами. Піднімаймося й ходімо! Іван Франко чекає... |
|
|
"Газета по-українськи" №156, 4 липня 2006 р. Інтерв'ю з Віктором Вовком
У ціну товару треба включити й екологічні витрати
Президент Української асоціації Римського клубу Віктор Вовк, 44 роки, розповідає про еко-соціальну ринкову економіку й каже про потребу екологічної податкової реформи. |
|
|
Газета "День" №77, 17 травня 2006 р. Інтерв'ю з Володимиром Василенко
Наша мета – відновити своє місце в Європі в політичному, культурному і цивілізаційному сенсі шляхом приєднання до ЄС і НАТО. Напруження між Україною і Росією пов’язане з глибинним конфліктом інтересів – цивілізаційних, національно-державницьких і геополітичних. В "Основних напрямках зовнішньої політики України”, ухвалених Верховною Радою України ще в 1993 році, був зафіксований курс на відновлення місця України в Європі й на участь України в системі європейської колективної безпеки.Членство в НАТО дає не лише політичні та юридичні, але й матеріальні гарантії безпеки держав-членів.
|
|
|
"Дзеркало тижня" №10 (589), 18 – 24 березня 2006 р. Володимир Василенко
Всупереч духу і змісту Хартії Закон про ратифікацію важливого документа Ради Європи, відомого в Україні під назвою Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, покладає на державу надмірні зобов’язання щодо особливого захисту тих мов, які цього не потребують, і залишає поза сферою своєї дії низку мов, яким справді потрібні особливий захист і підтримка. Текст Хартії у перекладі українською мовою, здійсненому не з офіційних копій автентичних примірників (англ. і фр. мовами), а з далекого від досконалості російськомовного перекладу, спотворював винесений у назву Хартії базовий термін, який є ключовим для розуміння її суті і змісту. Крім того, низку інших принципових положень Хартії переклали неправильно. |
|
|
"Українська правда", 14 листопада 2005 р. Сергій Грабовський
Двічі видана в Україні праця Богдана Гаврилишина "Дороговкази у майбутнє", поза сумнівом, заслуговує на нове перевидання. Так само, як й інші, новітні доповіді Римському клубу, котрі – парадокс доби! – менш відомі в Україні, ніж ті, що здійснені у часи СРСР. |
|
|
"Дзеркало тижня" №32 (560), 20 – 26 серпня 2005 р. Володимир Василенко
Трактування «україноцентризму» у сенсі ізоляціонізму не витримує критики – Україна практично позбавляється права на цивілізаційний вибір, опиняється у геополітичній порожнечі і залишається віч-на-віч з Росією. Під «ураїноцентризмом» слід розуміти рішучу і послідовну державну політику, спрямовану на захист українських національних інтересів, які повинні мати пріоритет перед інтересами інших держав. В сучасних умовах інтереси забезпечення безпеки України, збереження її національної ідентичності, захист державної незалежності, підтримання і підвищення добробуту нації зумовлюють євроатлантичну і євроінтеграційну стратегію Української держави. |
|
|
"Всеукраїнська технічна газета" №26 (130), 30 червня 2005 р. Віктор Вовк, Богдан Гаврилишин
Від редакції: Матеріал, який пропонується читачам «Всеукраїнської технічної газети», – спроба вітчизняних представників Римського клубу проаналізувати екологічні та соціальні події, що відбувалися в нашій країні як за часів її радянського минулого, так і в добу незалежності. Від звичайних глобальних прогнозів Римського клубу пропонований матеріал відрізняється лише скромнішим масштабом досліджуваного об’єкта, проте щодо глибини розробки теми, вона повністю відповідає найкращим традиціям цієї організації. |
|
|
Незалежне аналітичне агентство "Главред", 29 квітня 2005 р. Віктор Вовк
В силу географічного положення та історичних особливостей формування української нації розвиток України визначається впливом трьох політичних традицій або архетипних політичних культур: європейської, візантійської та ординської. В цій системі координат Помаранчеву революцію можна розглядати як спільну перемогу “європейсько-візантійської” коаліції над загрозою політичного “ординства”. Після Помаранчевої революції конкуренція за українську перспективу має нову, додаткову площину – між умовними українськими “європейцями” та “візантійцями”. Важливо усвідомити, що вибір Україною європейського вектора розвитку є стратегічною трансформацією, що носить характер цивілізаційного вибору. |
|
|
"Дзеркало тижня" №11 (539), 26 березня – 1 квітня 2005 р. Інтерв'ю з Марією Зубрицькою
Для сучасного світу визначальною є концепція освіти протягом усього життя. Знання динамічно змінюються, тому кожен повинен працювати над самоосвітою. На теперішньому етапі українське суспільство і держава потребують індивідуальностей з активною настановою на світ. Сьогодні у світі відбувається динамічний інтелектуальний перерозподіл. Для нашого суспільства є тільки один очевидний порятунок — використати освіту та науку як прихований скарб, як свій стратегічний резерв. На жаль, в українському освітньому дискурсі немає чіткої декларації саме такого бачення освіти і науки. |
|
|
"Дзеркало тижня" №4 (532), 5 – 11 лютого 2005 р. Віктор Вовк, Богдан Гаврилишин
Під час саміту Всесвітнього економічного форуму в Давосі в 2001 році був презентований Індекс екологічної сталості (IEC) країн. Зі 122 країн, що були включені в рейтинг за ІЕС у 2001 році, Україна опинилася на 110 місці, а в п’ятірку світових лідерів увійшли Фінляндія, Норвегія, Канада, Швеція та Швейцарія. На зміну колишній «залізній завісі», в Україну реально може прийти новітня «екологічна завіса», що відмежує її від решти Європи. Стратегічним завданням нової влади має стати формування еко-соціальної ринкової економіки, спрямованої на забезпечення добробуту всіх членів суспільства при дотриманні балансу економічних, екологічних та соціальних чинників. Саме таке комплексне бачення майбутнього здатне подолати межі традиційних ідеологій. |
|
|
"Всеукраїнська технічна газета" №46–47 (98–99), 25 листопада 2004 р. Інтерв'ю наукового оглядача Святослава Рибнікова з Віктором Вовком
Від редакції: Останнє віяння в світовій еко-соціальній політиці, що має на меті прорив у розв’язанні проблеми подолання бідності та розриву в рівнях розвитку Півночі та Півдня – розвинутих країн і країн, які розвиваються, – так званий Глобальний план Маршалла, ініційований нещодавно найобізнанішою частиною світової громадськості, зокрема Римським клубом. Про те, що конкретно стоїть за цими, поки що абсолютно незнайомими пересічному українцю словами, – розмова із давнім другом "Всеукраїнської технічної газети" Віктором Івановичем Вовком, Національним координатором Ініціативи Глобального плану Маршалла в Україні, директором Програми євроінтеграції та сталого розвитку Інституту громадянського суспільства, консультантом Верховної Ради України. |
|
|
“Мультиверсум. Філософський альманах” №43, 2004 р. Тетяна Гардашук
Проблема справедливого розподілу глобальних природних ресурсів постає дедалі нагальнішою... Визнання скінченності природних ресурсів спонукає розглядати їх як такі, що запозичені сучасниками у нащадків. Необхідність відповідати перед прийдешніми поколіннями, що випливає із визначення сталого розвитку, породжує суттєву теоретичну проблему визначення засад рівності між теперішніми та наступними поколіннями, а відтак - справедливого розподілу природних ресурсів та інших благ. |
|
|
"Всеукраїнська технічна газета" №34–35 (86–87), 9 вересня 2004 р. Інтерв'ю наукового оглядача Святослава Рибнікова з Віктором Вовком
Від редакції: Екологічні та економічні інтереси завжди конфліктували. Ми настільки до цього звикли, що навіть не замислюємося: а чи неминуче таке протистояння? А дійсно: чому здорове довкілля та матеріальний добробут – дві безсумнівно гарні речі – мають обов’язково виключати один одного? Екологічна економіка – галузь, яка дедалі успішніше розв’язує споконвічні протиріччя, перед якими відступали економісти традиційні. Про те, що саме є хибним у панівній філософії господарювання і як реально можна досягти гармонії між економічним, екологічним і соціальним секторами, ми вирішили поговорити з консультантом з питань екологічної економіки та сталого розвитку Комітетів Верховної Ради України, директором Програми євроінтеграції та сталого розвитку Інституту громадянського суспільства Віктором Івановичем Вовком. |
|
|
Газета "Наша Віра" №10, 2003 р.
Олександр Cугоняко, “Україна і глухий кут цивілізації” Можна дискутувати про соціально-економічні механізми переходу людства до "сталого розвитку" через використання ринкових важелів і стимулів, але залишається ключова проблема: самої людини… В світі, де домінують матеріальні інтереси, а не вищі цінності, ідея "сталого розвитку" не може бути реалізована в принципі... Йдеться не про включення України в існуючий цивілізаційний процес. Йдеться про започаткування нового цивілізаційного процесу.
Віктор Вовк, “За і проти течії? Україна і виклики глобалізації” Технологічний прогрес та ринкова гнучкість безумовно необхідні та важливі для досягнення сталого розвитку, хоча й не головні. Вирішальним чинником виявиться ціннісна орієнтація людства, його "мудрість"... Влада, громадськість, бізнес діятимуть як партнери. Разом вони навчаться поєднувати ринкові механізми з екологічними вимогами і соціальними цінностями, й тим самим переосмислять в значно ширшому контексті домінуючу нині доктрину. |
|
|
World Watch Magazine, July/August 2003, Volume 16, No. 4 Віктор Вовк, Томас Пру (скорочений переклад з англійської) Нинішня криза в Україні насправді дає шанс для радикальних і випереджаючих змін. Тоді як в більшості країн Заходу система не відповідає принципам сталості, але вона, в очах більшості громадян, ще добре працює, в Україні система не працює добре взагалі, окрім як для правлячої еліти, а відтак користується обмеженою довірою. Це відкривє для України вузьке “вікно можливостей” для зрізання кутів на шляху до кращої – сталої системи. Україні слід підтримати сміливих лідерів, які зрозуміють попередження: як комунізм зазнав краху через несприйняття економічної та екологічної правди, так само і капіталізм – як хижацький, так і цивілізований – може бути зруйнований через таку ж сліпоту. |
|
|
Незалежний культурологічний часопис " Ї " №22, 2001 р. Віктор Вовк
Україна потребує формування стратегічно мислячої національної еліти, котра здатна усвідомити фундаментальні тенденції розвитку сучасного світу та поєднати їх із національною спадщиною з тим, щоб запропонувати суспільству “спільний проект майбутнього”... Саме перехід до стратегії сталого розвитку дозволив би Україні вписатися в сучасний світовий контекст і цивілізаційний процес та визначив би її місце в майбутньому світі в когорті його провідних націй. |
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}