Публікації
|
Газета "День" №151, 27 серпня 2008 р. Степан Хмара (стаття підготовлена з використанням матеріалів і консультацій членів УАРК)
Особливий ресурс — українська земля! Хто буде володіти українською землею, від того залежатиме доля української нації. В сучасному світі цілком очевидна тенденція наростання дефіциту найнеобхідніших для існування людей ресурсів. В найближчому майбутньому в ієрархії цінностей на першому місці буде земля і вода. Українська земля як ресурс найцінніша в світі, розміщена у сприятливій для сільгоспвиробництва кліматичній зоні й географічно вигідно розташована для широкого доступу на світові ринки, тому вона стає надзвичайно привабливою. |
|
|
УНІАН, 17 листопада 2008 р. Інтерв'ю з Володимиром Василенко
Професор, доктор юридичних наук, Надзвичайний і Повноважний Посол України, автор закону від 28 листопада 2006 року «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», член УАРК Володимир Василенко відповів на запитання УНІАН. Істерична реакція російського політичного істеблішменту на історичну правду про український Голодомор пояснюється тим, що виявлення справжньої природи цього злочину, його причин і наслідків підриває позиції антиукраїнських сил як в Україні, так і поза її межами і спонукає до дій, спрямованих на зміцнення національної державності, продовження її руху шляхом інтеграції до європейських і євроатлантичних структур. |
|
|
"Україна Молода" №151, 15 серпня 2008 р. Інтерв'ю з Іваном Зайцем
Росія прагне утвердити в регіоні «право сили» замість «сили права» і зупинити процес європеїзації Грузії та України. Російські провідники свідомо протиставляють себе Європі. Російська влада хоче показово «покарати» Грузію, а заодно й попередити Україну. Членство України в НАТО лише сприятиме нормалізації відносин з Росією, яка врешті–решт припинить зазіхати на нашу державу і сконцентрується на вирішенні власних проблем. Україна прагне мати навколо себе зону миру і стабільності та реалізувати свій європейський цивілізаційний вибір. |
|
|
"Народне слово" №27 і №29, 24 липня та 7 серпня 2008 р. Інтерв'ю з Іваном Зайцем
Українська державність постала і як результат цивілізаційного вибору українського народу: ми повертаємося у звичне для нас європейське середовище з християнськими і демократичними цінностями, а не шукаємо якусь іншу перспективу. З огляду на це, членство України в НАТО та ЄС – це практична реалізація європейського цивілізаційного вибору українців, зробленого ще під час Української революції 1989-91 рр. |
|
|
Останньою доповіддю Римського клубу, що отримала резонанс у світі, є видана у 2005 році книга Limits to Privatization ("Межі приватизації") під редакцією відомого члена Римського клубу Ернста фон Вайцзекера (колишнього голови комісії з питань економічної глобалізації бундестагу ФРН). Книга стала першим глибоким аудитом приватизаційних процесів у всьому світі в останні десятиліття. В ній окреслюється історичний розвиток процесів глобалізації і лібералізації економіки та аналізується досвід понад 50 найкращих і найгірших прикладів приватизації у світі. В доповіді також пропонуються рекомендації щодо політики та дій, які забезпечили б оптимальний баланс між можливостями і відповідальністю держави та приватного сектора з урахуванням зростаючої ролі громадянського суспільства. Українська асоціація Римського клубу розпочала роботу над українським виданням цієї книги. |
|
|
Публікація в 1972 році знаменитої доповіді Римського клубу Limits to Growth ("Межі зростання") щодо довгострокових наслідків глобальної тенденції зростання населення планети, промислового і сільськогосподарського виробництва, споживання ресурсів й забруднення природного довкілля, як відомо, мала великий суспільно-політичний резонанс у світі й заклала основу сучасної концепції "сталого розвитку". Доповідь була перекладена більш ніж 30 мовами і видана загальним накладом понад 12 млн. примірників. Наприкінці 2004 р. було опубліковане оновлене дослідження Limits to Growth: The 30 Year Update ("Межі зростання: 30 років потому"). В жовтні 2005 р. нова книга була презентована й отримала схваленння на зборах Римського клубу в м. Норфолк (Вірджинія, США). Українська асоціація Римського клубу розпочала роботу над українським виданням нової книги. |
|
|
"Українська правда", 5 березня 2008 р. Віталій Мельничук
"Державних грошей" на всіх не вистачає і ніколи не вистачить. Держава не зможе забезпечити пенсію на рівні 70-80% середньої заробітної плати працюючих, як того вимагають стандарти країн ЄС. І не тільки Україна, жодна країна світу не здатна це зробити в рамках так званої солідарної (державної) системи пенсійного забезпечення. Європейці не розраховують на пожертвування держави, а вже з 16-18 років формують власні пенсійні програми, накопичуючи на спеціальних рахунках гроші для пенсійного життя. Одночасно гроші пенсіонерів є добрим інвестиційним ресурсом, який працює на економіку, примножуючи суспільне багатство. |
|
|
Тижневик "Слово Просвіти" №9, 28 лютого – 5 березня 2008 р. Інтерв'ю з Іваном Зайцем
Москва розуміє, що членство України в НАТО — це незворотність європейського цивілізаційного вибору українського народу, це остаточна втрата України як колонії. Тому Кремль прагне добитися збою в євроінтеграційній діяльності української влади, зокрема унеможливити приєднання України до ПДЧ на Бухарестському саміті НАТО. Це має ще раз переконати в правильності обраного 1991 року шляху — національна державність і повернення в Європу, зокрема через вступ до НАТО і ЄС. І ніхто, Росія також, не має права ветувати наш європейський вибір. |
|
|
"Всеукраїнська технічна газета", 29 листопада 2007 р. Інтерв'ю наукового оглядача Святослава Рибнікова з Віктором Вовком Від редакції: Римський клуб справедливо вважають джерелом світового екологічного (й узагалі цивілізаційного) алармізму – у найбільш позитивному значенні цього слова. Саме доповіді цієї організації – «Межі зростання» (1972) і «Людство на перехресті» (1974) понад тридцять років тому стали тим громом, від якого не надто обтяжені роздумами про вічне політичні лідери не тільки «перехрестились», а й замислились і почали щось робити. На якому перехресті стоїть сьогодні сам провісник найбільш перспективних світових зрушень? Як використати нову глобальну ситуацію, щоб сприяти фундаментальним змінам у світі та трансформувати сам Римський клуб? Відповідь на ці запитання шукали на цьогорічних зборах і конференції Римського клубу, які нещодавно пройшли в Мадриді. Про це – у нашій бесіді з асоційованим членом Римського клубу, головою його Української асоціації Віктором Івановичем Вовком. |
|
|
Журнал "Народний депутат" №10 (34), жовтень 2007 р. Богдан Гаврилишин
Сьогоднішній світ, на мою думку, хворий в усіх головних своїх складових: демографія, технологія, екологія, інституції, економіка, геополітика. Світові треба лікувати себе, але це тільки половина проблем, що стоять перед нами. Для того, щоб не просто вижити, а здобути гідне життя в цьому світі, Україна має напружити всі свої сили. Але насамперед треба добре зрозуміти, що наразі потрібно українському суспільству, аби воно змогло ефективно функціонувати й розвиватися в усіх сферах своєї життєдіяльності. |
|
|
"Народне слово", 26 липня 2007 р. Інтерв'ю з Іваном Зайцем
Від редакції: Народний депутат 4-х скликань Іван Заєць, що був безпосереднім учасником процесу розробки й ухвалення Верховною Радою України історичного документа – Декларації про державний суверенітет України, розповідає про його доленосне значення 17 років тому і нині. |
|
|
"Дзеркало тижня" №19 (648), 19 – 25 травня 2007 р. Ярослав Мовчан
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (частина Світового банку) припинив проект Всесвітнього екологічного фонду «Збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі». Проект був одним із найбільших і найважливіших в Україні (і в Європі), спрямованих на збереження біорозмаїття і створення екологічно-збалансованого суспільства... Мова також йде і про певну втрату ілюзій щодо світової співпраці у сфері довкілля, зневажання принципів форумів у Ріо-де-Жанейро і Йоганнесбурзі та «Цілей розвитку тисячоліття» ООН. |
|
|
Тижневик "Слово Просвіти" №17 (394), 26 квітня – 2 травня 2007 р. Інтерв'ю з Володимиром Василенко
Надзвичайний і Повноважний Посол України, правознавець-міжнародник, заслужений юрист України Володимир Василенко головною причиною кризи в Україні вважає низьку політичну культуру значної частини українських політиків, брак у них патріотизму та їхнє небажання дотримуватися норм української Конституції та українських законів. Політичні кризи, на кшталт нинішньої в нашій країні, бувають у багатьох, навіть найбільш демократичних державах. Практика дострокового розпуску вищого законодавчого органу в умовах виникнення парламентсько-урядової кризи досить поширена у світі. Будь-яка країна, яка себе поважає, намагається власними силами вирішити існуючі внутрішні проблеми і прагне всіляко обмежити вплив ззовні. |
|
|
"Україна Молода" №72, 20 квітня 2007 р. Інтерв'ю з Олександром Барабашем.
Філософія замкнутої системи формувалася поступово. Спочатку в економіці – як модель групового егоїзму через привілейовану приватизацію, потім вона перейшла на політику. Політична еліта законсервована і там ведеться між-особистісна війна. Українськими політиками керує філософія сили. Поки політична еліта не перейде до філософії компромісу і поваги до права, конфлікти будуть виникати, хоч би скільки конституцій ми написали. |
|
|
Газета "Наша Віра" №1 – №2, 2007 р.
Василь Яременко, "Уражений Логос" З початком секуляризаційної епохи поступово втрачалася і сакральність Логосу, яка передусім і обумовлювала органічну єдність та відповідність слова і дії, адекватність відбиття слова в реальній практиці... У нинішніх „логократіях” бачимо лише видимість сили слова. В них маємо справу ніби зі лже-Логосом – Логосом-самозванецем. Якщо слова втрачають смисл і за ними не йде відповідна дія, свобода слова перестає страшити лукавих і сильних світу цього.
Олександр Сугоняко, "Небезпеки ураженого слова" Українське комунікативне середовище є отруйним для суспільства. Уражене слово. Слово як навіть не пустий, а отруйний звук. Ніщо справжнє в такому суспільстві не може зреалізуватися на нелокальному рівні. Ми жили в країні (СРСР), яка очолювала похід проти Логоса. ХХI століття продовжує робити те саме, але не тоталітарно, а „демократично”... На Майдані Господь показав українців українцям і світові здоровими, якими ми можемо бути. |
|
|
Газета "День" №146, 1 вересня 2006 р. Марія Зубрицька У контексті заходів на відзначення 150-річчя від дня народження Івана Франка мимоволі напрошується висновок: ми, українці, насправді, розуміємо Івана Франка настільки, наскільки розуміємо себе, свій час й Україну в ньому. Не лише в ювілейні дати, але й у важкі суспільні часи, в часи прийняття надзвичайно важливих доленосних політичних і суспільних рішень державним мужам, політичним і громадським діячам, інтелектуальній еліті варто йти на прощу до святинь національного духу. Це нам потрібно для нашої остаточної культурної й політичної притомності. Нам усім так потрібно усвідомлювати, що ми маємо свій сакральний простір, в якому завжди відчинені двері, й хтось завжди там нас чекає зі своїми повчаннями, порадами й настановами. Піднімаймося й ходімо! Іван Франко чекає... |
|
|
"Газета по-українськи" №156, 4 липня 2006 р. Інтерв'ю з Віктором Вовком
У ціну товару треба включити й екологічні витрати
Президент Української асоціації Римського клубу Віктор Вовк, 44 роки, розповідає про еко-соціальну ринкову економіку й каже про потребу екологічної податкової реформи. |
|
|
Газета "День" №77, 17 травня 2006 р. Інтерв'ю з Володимиром Василенко
Наша мета – відновити своє місце в Європі в політичному, культурному і цивілізаційному сенсі шляхом приєднання до ЄС і НАТО. Напруження між Україною і Росією пов’язане з глибинним конфліктом інтересів – цивілізаційних, національно-державницьких і геополітичних. В "Основних напрямках зовнішньої політики України”, ухвалених Верховною Радою України ще в 1993 році, був зафіксований курс на відновлення місця України в Європі й на участь України в системі європейської колективної безпеки.Членство в НАТО дає не лише політичні та юридичні, але й матеріальні гарантії безпеки держав-членів.
|
|
|
"Дзеркало тижня" №10 (589), 18 – 24 березня 2006 р. Володимир Василенко
Всупереч духу і змісту Хартії Закон про ратифікацію важливого документа Ради Європи, відомого в Україні під назвою Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, покладає на державу надмірні зобов’язання щодо особливого захисту тих мов, які цього не потребують, і залишає поза сферою своєї дії низку мов, яким справді потрібні особливий захист і підтримка. Текст Хартії у перекладі українською мовою, здійсненому не з офіційних копій автентичних примірників (англ. і фр. мовами), а з далекого від досконалості російськомовного перекладу, спотворював винесений у назву Хартії базовий термін, який є ключовим для розуміння її суті і змісту. Крім того, низку інших принципових положень Хартії переклали неправильно. |
|
|
"Українська правда", 14 листопада 2005 р. Сергій Грабовський
Двічі видана в Україні праця Богдана Гаврилишина "Дороговкази у майбутнє", поза сумнівом, заслуговує на нове перевидання. Так само, як й інші, новітні доповіді Римському клубу, котрі – парадокс доби! – менш відомі в Україні, ніж ті, що здійснені у часи СРСР. |
|
|
"Дзеркало тижня" №32 (560), 20 – 26 серпня 2005 р. Володимир Василенко
Трактування «україноцентризму» у сенсі ізоляціонізму не витримує критики – Україна практично позбавляється права на цивілізаційний вибір, опиняється у геополітичній порожнечі і залишається віч-на-віч з Росією. Під «ураїноцентризмом» слід розуміти рішучу і послідовну державну політику, спрямовану на захист українських національних інтересів, які повинні мати пріоритет перед інтересами інших держав. В сучасних умовах інтереси забезпечення безпеки України, збереження її національної ідентичності, захист державної незалежності, підтримання і підвищення добробуту нації зумовлюють євроатлантичну і євроінтеграційну стратегію Української держави. |
|
|
"Всеукраїнська технічна газета" №26 (130), 30 червня 2005 р. Віктор Вовк, Богдан Гаврилишин
Від редакції: Матеріал, який пропонується читачам «Всеукраїнської технічної газети», – спроба вітчизняних представників Римського клубу проаналізувати екологічні та соціальні події, що відбувалися в нашій країні як за часів її радянського минулого, так і в добу незалежності. Від звичайних глобальних прогнозів Римського клубу пропонований матеріал відрізняється лише скромнішим масштабом досліджуваного об’єкта, проте щодо глибини розробки теми, вона повністю відповідає найкращим традиціям цієї організації. |
|
|
Незалежне аналітичне агентство "Главред", 29 квітня 2005 р. Віктор Вовк
В силу географічного положення та історичних особливостей формування української нації розвиток України визначається впливом трьох політичних традицій або архетипних політичних культур: європейської, візантійської та ординської. В цій системі координат Помаранчеву революцію можна розглядати як спільну перемогу “європейсько-візантійської” коаліції над загрозою політичного “ординства”. Після Помаранчевої революції конкуренція за українську перспективу має нову, додаткову площину – між умовними українськими “європейцями” та “візантійцями”. Важливо усвідомити, що вибір Україною європейського вектора розвитку є стратегічною трансформацією, що носить характер цивілізаційного вибору. |
|
|
"Дзеркало тижня" №11 (539), 26 березня – 1 квітня 2005 р. Інтерв'ю з Марією Зубрицькою
Для сучасного світу визначальною є концепція освіти протягом усього життя. Знання динамічно змінюються, тому кожен повинен працювати над самоосвітою. На теперішньому етапі українське суспільство і держава потребують індивідуальностей з активною настановою на світ. Сьогодні у світі відбувається динамічний інтелектуальний перерозподіл. Для нашого суспільства є тільки один очевидний порятунок — використати освіту та науку як прихований скарб, як свій стратегічний резерв. На жаль, в українському освітньому дискурсі немає чіткої декларації саме такого бачення освіти і науки. |
|
|
"Дзеркало тижня" №4 (532), 5 – 11 лютого 2005 р. Віктор Вовк, Богдан Гаврилишин
Під час саміту Всесвітнього економічного форуму в Давосі в 2001 році був презентований Індекс екологічної сталості (IEC) країн. Зі 122 країн, що були включені в рейтинг за ІЕС у 2001 році, Україна опинилася на 110 місці, а в п’ятірку світових лідерів увійшли Фінляндія, Норвегія, Канада, Швеція та Швейцарія. На зміну колишній «залізній завісі», в Україну реально може прийти новітня «екологічна завіса», що відмежує її від решти Європи. Стратегічним завданням нової влади має стати формування еко-соціальної ринкової економіки, спрямованої на забезпечення добробуту всіх членів суспільства при дотриманні балансу економічних, екологічних та соціальних чинників. Саме таке комплексне бачення майбутнього здатне подолати межі традиційних ідеологій. |
|
|
"Всеукраїнська технічна газета" №46–47 (98–99), 25 листопада 2004 р. Інтерв'ю наукового оглядача Святослава Рибнікова з Віктором Вовком
Від редакції: Останнє віяння в світовій еко-соціальній політиці, що має на меті прорив у розв’язанні проблеми подолання бідності та розриву в рівнях розвитку Півночі та Півдня – розвинутих країн і країн, які розвиваються, – так званий Глобальний план Маршалла, ініційований нещодавно найобізнанішою частиною світової громадськості, зокрема Римським клубом. Про те, що конкретно стоїть за цими, поки що абсолютно незнайомими пересічному українцю словами, – розмова із давнім другом "Всеукраїнської технічної газети" Віктором Івановичем Вовком, Національним координатором Ініціативи Глобального плану Маршалла в Україні, директором Програми євроінтеграції та сталого розвитку Інституту громадянського суспільства, консультантом Верховної Ради України. |
|
|
“Мультиверсум. Філософський альманах” №43, 2004 р. Тетяна Гардашук
Проблема справедливого розподілу глобальних природних ресурсів постає дедалі нагальнішою... Визнання скінченності природних ресурсів спонукає розглядати їх як такі, що запозичені сучасниками у нащадків. Необхідність відповідати перед прийдешніми поколіннями, що випливає із визначення сталого розвитку, породжує суттєву теоретичну проблему визначення засад рівності між теперішніми та наступними поколіннями, а відтак - справедливого розподілу природних ресурсів та інших благ. |
|
|
"Всеукраїнська технічна газета" №34–35 (86–87), 9 вересня 2004 р. Інтерв'ю наукового оглядача Святослава Рибнікова з Віктором Вовком
Від редакції: Екологічні та економічні інтереси завжди конфліктували. Ми настільки до цього звикли, що навіть не замислюємося: а чи неминуче таке протистояння? А дійсно: чому здорове довкілля та матеріальний добробут – дві безсумнівно гарні речі – мають обов’язково виключати один одного? Екологічна економіка – галузь, яка дедалі успішніше розв’язує споконвічні протиріччя, перед якими відступали економісти традиційні. Про те, що саме є хибним у панівній філософії господарювання і як реально можна досягти гармонії між економічним, екологічним і соціальним секторами, ми вирішили поговорити з консультантом з питань екологічної економіки та сталого розвитку Комітетів Верховної Ради України, директором Програми євроінтеграції та сталого розвитку Інституту громадянського суспільства Віктором Івановичем Вовком. |
|
|
Газета "Наша Віра" №10, 2003 р.
Олександр Cугоняко, “Україна і глухий кут цивілізації” Можна дискутувати про соціально-економічні механізми переходу людства до "сталого розвитку" через використання ринкових важелів і стимулів, але залишається ключова проблема: самої людини… В світі, де домінують матеріальні інтереси, а не вищі цінності, ідея "сталого розвитку" не може бути реалізована в принципі... Йдеться не про включення України в існуючий цивілізаційний процес. Йдеться про започаткування нового цивілізаційного процесу.
Віктор Вовк, “За і проти течії? Україна і виклики глобалізації” Технологічний прогрес та ринкова гнучкість безумовно необхідні та важливі для досягнення сталого розвитку, хоча й не головні. Вирішальним чинником виявиться ціннісна орієнтація людства, його "мудрість"... Влада, громадськість, бізнес діятимуть як партнери. Разом вони навчаться поєднувати ринкові механізми з екологічними вимогами і соціальними цінностями, й тим самим переосмислять в значно ширшому контексті домінуючу нині доктрину. |
|
|
World Watch Magazine, July/August 2003, Volume 16, No. 4 Віктор Вовк, Томас Пру (скорочений переклад з англійської) Нинішня криза в Україні насправді дає шанс для радикальних і випереджаючих змін. Тоді як в більшості країн Заходу система не відповідає принципам сталості, але вона, в очах більшості громадян, ще добре працює, в Україні система не працює добре взагалі, окрім як для правлячої еліти, а відтак користується обмеженою довірою. Це відкривє для України вузьке “вікно можливостей” для зрізання кутів на шляху до кращої – сталої системи. Україні слід підтримати сміливих лідерів, які зрозуміють попередження: як комунізм зазнав краху через несприйняття економічної та екологічної правди, так само і капіталізм – як хижацький, так і цивілізований – може бути зруйнований через таку ж сліпоту. |
|
|
Незалежний культурологічний часопис " Ї " №22, 2001 р. Віктор Вовк
Україна потребує формування стратегічно мислячої національної еліти, котра здатна усвідомити фундаментальні тенденції розвитку сучасного світу та поєднати їх із національною спадщиною з тим, щоб запропонувати суспільству “спільний проект майбутнього”... Саме перехід до стратегії сталого розвитку дозволив би Україні вписатися в сучасний світовий контекст і цивілізаційний процес та визначив би її місце в майбутньому світі в когорті його провідних націй. |
|
