ВИБРАНІ НОВИНИ, МАТЕРІАЛИ І ПУБЛІКАЦІЇ

Іван Заєць: Нинішнє «прінуждєніє к міру» — те саме, що колишнє «мочити в сортирах»

"Україна Молода" №151, 15 серпня 2008 р. 

Інтерв'ю з Іваном Зайцем 

Росія прагне утвердити в регіоні «право сили» замість «сили права» і зупинити процес європеїзації Грузії та України. Російські провідники свідомо протиставляють себе Європі. Російська влада хоче показово «покарати» Грузію, а заодно й попередити Україну.

Членство України в НАТО лише сприятиме нормалізації відносин з Росією, яка врешті–решт припинить зазіхати на нашу державу і сконцентрується на вирішенні власних проблем. Україна прагне мати навколо себе зону миру і стабільності та реалізувати свій європейський цивілізаційний вибір.

Особливий ресурс

Газета "День" №151, 27 серпня 2008 р.

Степан Хмара (стаття підготовлена з використанням матеріалів і консультацій членів УАРК)

В сучасному світі цілком очевидна тенденція наростання дефіциту найнеобхідніших для існування людей ресурсів. В найближчому майбутньому в ієрархії цінностей на першому місці буде земля і вода. Українська земля як ресурс найцінніша в світі, розміщена у сприятливій для сільгоспвиробництва кліматичній зоні й географічно вигідно розташована для широкого доступу на світові ринки, тому вона стає надзвичайно привабливою.

Член УАРК, народний депутат України Іван Заєць заявив про необхідність зробити належні висновки зі стихійного лиха. "Потрібно впроваджувати екологічні моделі управління, або моделі сталого розвитку, такі як еко-соціальна ринкова економіка, де вимоги екологічного характеру розглядаються на рівні з вимогами та імперативами економічного та соціального характеру."

"Для цього потрібно мати в Україні комісію сталого розвитку, і це обов'язок нашої країни перед світовою громадськістю. Потрібно мати стратегію сталого розвитку в межах цілої держави, а в нас такого документа немає."

14-17 червня 2008 р. в Римі відбулися ювілейні збори Римського клубу з нагоди 40-річчя його заснування та конференція, присвячена 100-літній річниці народження Ауреліо Печчеі, засновника клубу, італійського промисловця і мислителя. На зборах розглядався, зокрема, проект програми клубу на 2008-2010 рр. „Новий шлях світового розвитку”. У заходах в Римі взяв участь асоційований член Римського клубу, президент УАРК Віктор Вовк.

Член УАРК, народний депутат України Іван Заєць звернувся до Президента України Віктора Ющенка щодо необхідності невідкладного створення Національної ради зі сталого розвитку України при Президентові України.

"Згідно міжнародної практики роль загальнонаціонального органу з вироблення стратегії сталого розвитку країни і консолідації зусиль усіх секторів суспільства (держави, бізнесу та громадськості) для її практичного впровадження має виконувати Національна рада (комісія) зі сталого розвитку" (див. текст).

23-25 вересня 2007 р. в Мадриді відбулися щорічні збори і конференція Римського клубу. Серед учасників і почесних гостей були, зокрема, король Іспанії Хуан Карлос І, мер Мадрида Альберто Галлардон, виконавчий директор МВФ Родріго де Рато, провідний автор знаменитої доповіді Римського клубу "Межі зростання" (1972) Деніс Медоуз й інш. В них також взяли участь дійсний член Римського клубу Богдан Гаврилишин та асоційований член Римського клубу Віктор Вовк.

На зборах Української асоціації Римського клубу 10 жовтня 2007 р. Віктор Вовк зробив доповідь (звіт) про цю важливу подію.

Limits to Privatization - "Межі приватизації"

Останньою доповіддю Римського клубу, що отримала резонанс у світі, є видана у 2005 році книга Limits to Privatization ("Межі приватизації") під редакцією відомого члена Римського клубу Ернста фон Вайцзекера (колишнього голови комісії з питань економічної глобалізації бундестагу ФРН).

Книга стала першим глибоким аудитом приватизаційних процесів у всьому світі в останні десятиліття. В ній окреслюється історичний розвиток процесів глобалізації і лібералізації економіки та аналізується досвід понад 50 найкращих і найгірших прикладів приватизації у світі. В доповіді також пропонуються рекомендації щодо політики та дій, які забезпечили б оптимальний баланс між можливостями і відповідальністю держави та приватного сектора з урахуванням зростаючої ролі громадянського суспільства.

Українська асоціація Римського клубу розпочала роботу над українським виданням цієї книги. 

Limits to Growth: The 30 Year Update - "Межі зростання: 30 років потому"

Публікація в 1972 році знаменитої доповіді Римського клубу Limits to Growth ("Межі зростання") щодо довгострокових наслідків глобальної тенденції зростання населення планети, промислового і сільськогосподарського виробництва, споживання ресурсів й забруднення природного довкілля, як відомо, мала великий суспільно-політичний резонанс у світі й заклала основу сучасної концепції "сталого розвитку". Доповідь була перекладена більш ніж 30 мовами і видана загальним накладом понад 12 млн. примірників. 

Наприкінці 2004 р. було опубліковане оновлене дослідження Limits to Growth: The 30 Year Update ("Межі зростання: 30 років потому"). В жовтні 2005 р. нова книга була презентована й отримала схваленння на зборах Римського клубу в м. Норфолк (Вірджинія, США).

Українська асоціація Римського клубу розпочала роботу над українським виданням нової книги. 

Становлення України як модерної держави та її спроможність забезпечувати свої національні інтереси критично залежать від повноцінного входження в європейські та світові процеси... Країна потребує стратегії модернізації, що базуватиметься на сучасних світоглядних принципах, дасть дороговкази в гідне майбутнє й створить засади для конкурентоздатності української нації в епоху глобалізації.

Історія економічної думки XVIII–XX ст., сімейне дерево та парадигма “екологічної економіки” як сучасної інтегральної науки в лекціях Віктора Вовка, прочитаних в Нацiональному Унiверситетi "Києво-Могилянська Академiя" як вступ до курсу "Екологічна економіка".

Доповідна записка на замовлення Секретаріату Голови Верховної Ради України А.Яценюка

Завершення посткомуністичної трансформації й системні реформи з модернізації України слід базувати на поєднанні й балансі лібералізму та інституціоналізму – двох взаємодоповнюючих трансформаційних підходах.

Європейська модель “еко-соціальної ринкової економіки”, що нині висувається майже в кожній програмі консервативних, соціал-демократичних і ліберальних партій провідних країн ЄС, мала б служити як стратегічний орієнтир для України. Така економіка ґрунтується на органічному поєднанні економічної ефективності, соціальної справедливості та ресурсно-екологічної збалансованості.

Аналітична доповідна записка на замовлення Секретаріату Президента України

Впровадження в Україні новітніх ресурсно-екологічних податків, зокрема проведення фіскально нейтральної еко-трудової податкової реформи – часткового перенесення бази оподаткування з праці на ресурсопотік (передусім з фонду заробітної плати й індивідуального доходу на споживання ресурсів і забруднення довкілля) – служитиме одним з головних підмурків як для євроінтеграційного процесу, так і для підвищення конкурентоздатності України в умовах динамічного світового розвитку.

Виступ народного депутата Івана Зайця у Верховній Раді України під час парламентських слухань “Законодавче забезпечення сучасної економічної політики в умовах конституційної реформи” 18 травня 2005 р.

Український текст пiдсумкової доповiді дослідження (2002-2004), проведеного в рамках спiльного з Worldwatch Institute (Washington, D.C.) дослiдницького проекту з проблем переходу до сталого розвитку в посткомунiстичних країнах Європи.

Розумна гармонізація з діючим екологічним законодавством ЄС є бажаною, якщо вона буде відбуватися селективно – враховувати національні інтереси, умови та можливості, а головне орієнтуватися на нові, перспективні еколого-економічні механізми, що нині формуються в країнах Європейського Союзу. Євроінтеграційна політика України, що має сенс на цьому етапі, повинна сприяти "руху на випередження" – до ЄС "майбутнього", радше ніж до його "минулого".

"Без України побудувати нову Європу просто неможливо"

"Народне слово" №27 і №29, 24 липня та 7 серпня 2008 р.

Інтерв'ю з Іваном Зайцем

Українська державність постала і як результат цивілізаційного вибору українського народу: ми повертаємося у звичне для нас європейське середовище з християнськими і демократичними цінностями, а не шукаємо якусь іншу перспективу. З огляду на це, членство України в НАТО та ЄС – це практична реалізація європейського цивілізаційного вибору українців, зробленого ще під час Української революції 1989-91 рр.

Чому пенсійних грошей не вистачає

"Українська правда", 5 березня 2008 р.

Віталій Мельничук

"Державних грошей" на всіх не вистачає і ніколи не вистачить. Держава не зможе забезпечити пенсію на рівні 70-80% середньої заробітної плати працюючих, як того вимагають стандарти країн ЄС. І не тільки Україна, жодна країна світу не здатна це зробити в рамках так званої солідарної (державної) системи пенсійного забезпечення.

Європейці не розраховують на пожертвування держави, а вже з 16-18 років формують власні пенсійні програми, накопичуючи на спеціальних рахунках гроші для пенсійного життя. Одночасно гроші пенсіонерів є добрим інвестиційним ресурсом, який працює на економіку, примножуючи суспільне багатство.

Від застережень — до рішень

"Всеукраїнська технічна газета", 29 листопада 2007 р.

Інтерв'ю наукового оглядача Святослава Рибнікова з Віктором Вовком

Від редакції: Римський клуб справедливо вважають джерелом світового екологічного (й узагалі цивілізаційного) алармізму – у найбільш позитивному значенні цього слова. Саме доповіді цієї організації – «Межі зростання» (1972) і «Людство на перехресті» (1974) понад тридцять років тому стали тим громом, від якого не надто обтяжені роздумами про вічне політичні лідери не тільки «перехрестились», а й замислились і почали щось робити.

На якому перехресті стоїть сьогодні сам провісник найбільш перспективних світових зрушень? Як використати нову глобальну ситуацію, щоб сприяти фундаментальним змінам у світі та трансформувати сам Римський клуб? Відповідь на ці запитання шукали на цьогорічних зборах і конференції Римського клубу, які нещодавно пройшли в Мадриді. Про це – у нашій бесіді з асоційованим членом Римського клубу, головою його Української асоціації Віктором Івановичем Вовком. 

Як визначити українські дороговкази на роздоріжжях цивілізації?

Журнал "Народний депутат" №10 (34), жовтень 2007 р.

Богдан Гаврилишин

Сьогоднішній світ, на мою думку, хворий в усіх головних своїх складових: демографія, технологія, екологія, інституції, економіка, геополітика. Світові треба лікувати себе, але це тільки половина проблем, що стоять перед нами. Для того, щоб не просто вижити, а здобути гідне життя в цьому світі, Україна має напружити всі свої сили. Але насамперед треба добре зрозуміти, що наразі потрібно українському суспільству, аби воно змогло ефективно функціонувати й розвиватися в усіх сферах своєї життєдіяльності.

Конституційний Суд перетворився на парламент

"Україна Молода" №72, 20 квітня 2007 р. 

Інтерв'ю з Олександром Барабашем.

Філософія замкнутої системи формувалася поступово. Спочатку в економіці – як модель групового егоїзму через привілейовану приватизацію, потім вона перейшла на політику. Політична еліта законсервована і там ведеться між-особистісна війна.

Українськими політиками керує філософія сили. Поки політична еліта не перейде до філософії компромісу і поваги до права, конфлікти будуть виникати, хоч би скільки конституцій ми написали.

Дискусія О. Сугоняки і В. Яременка про причини і наслідки "ураження Логосу"

Газета "Наша Віра" №1 – №2, 2007 р.

Василь Яременко, "Уражений Логос"

З початком секуляризаційної епохи поступово втрачалася і сакральність Логосу, яка передусім і обумовлювала органічну єдність та відповідність слова і дії, адекватність відбиття слова в реальній практиці... У нинішніх „логократіях” бачимо лише видимість сили слова. В них маємо справу ніби зі лже-Логосом – Логосом-самозванецем. Якщо слова втрачають смисл і за ними не йде відповідна дія, свобода слова перестає страшити лукавих і сильних світу цього.

Олександр Сугоняко, "Небезпеки ураженого слова"

Українське комунікативне середовище є отруйним для суспільства. Уражене слово. Слово як навіть не пустий, а отруйний звук. Ніщо справжнє в такому суспільстві не може зреалізуватися на нелокальному рівні. Ми жили в країні (СРСР), яка очолювала похід проти Логоса. ХХI століття продовжує робити те саме, але не тоталітарно, а „демократично”... На Майдані Господь показав українців українцям і світові здоровими, якими ми можемо бути.

”Довкіллям зараз опікуються менше, ніж навіть за часів Кучми”

"Газета по-українськи" №156, 4 липня 2006 р.

Інтерв'ю з Віктором Вовком

У ціну товару треба включити й екологічні витрати

Президент Української асоціації Римського клубу Віктор Вовк, 44 роки, розповідає про еко-соціальну ринкову економіку й каже про потребу екологічної податкової реформи.

"Лише членство України в НАТО приведе до нормалізації українсько-російських відносин"

Газета "День" №77, 17 травня 2006 р.

Інтерв'ю з Володимиром Василенко

"Дороговкази у майбутнє": 25 років потому

"Українська правда", 14 листопада 2005 р.

Сергій Грабовський

Двічі видана в Україні праця Богдана Гаврилишина "Дороговкази у майбутнє", поза сумнівом, заслуговує на нове перевидання. Так само, як й інші, новітні доповіді Римському клубу, котрі – парадокс доби! – менш відомі в Україні, ніж ті, що здійснені у часи СРСР.

«Дружні» поради і вимоги російських «вболівальників» за долю України

"Дзеркало тижня" №32 (560), 20 – 26 серпня 2005 р.

Володимир Василенко

Трактування «україноцентризму» у сенсі ізоляціонізму не витримує критики – Україна практично позбавляється права на цивілізаційний вибір, опиняється у геополітичній порожнечі і залишається віч-на-віч з Росією. Під «ураїноцентризмом» слід розуміти рішучу і послідовну державну політику, спрямовану на захист українських національних інтересів, які повинні мати пріоритет перед інтересами інших держав.

В сучасних умовах інтереси забезпечення безпеки України, збереження її національної ідентичності, захист державної незалежності, підтримання і підвищення добробуту нації зумовлюють євроатлантичну і євроінтеграційну стратегію Української держави.

«Європейський» vs «Візантійський» проект для України

Незалежне аналітичне агентство "Главред", 29 квітня 2005 р.

Віктор Вовк

В силу географічного положення та історичних особливостей формування української нації розвиток України визначається впливом трьох політичних традицій або архетипних політичних культур: європейської, візантійської та ординської. В цій системі координат Помаранчеву революцію можна розглядати як спільну перемогу “європейсько-візантійської” коаліції над загрозою політичного “ординства”. Після Помаранчевої революції конкуренція за українську перспективу має нову, додаткову площину – між умовними українськими “європейцями” та “візантійцями”.

Важливо усвідомити, що вибір Україною європейського вектора розвитку є стратегічною трансформацією, що носить характер цивілізаційного вибору.

З чого починаються реформи

"Дзеркало тижня" №11 (539), 26 березня – 1 квітня 2005 р.

Інтерв'ю з Марією Зубрицькою

Для сучасного світу визначальною є концепція освіти протягом усього життя. Знання динамічно змінюються, тому кожен повинен працювати над самоосвітою. На теперішньому етапі україн­ське суспільство і держава потребують індивідуальностей з активною настановою на світ.

Сьогодні у світі відбувається динамічний інтелектуальний перерозподіл. Для нашого суспільства є тільки один очевидний порятунок — використати освіту та науку як прихований скарб, як свій страте­гічний резерв. На жаль, в українському освітньому дискурсі немає чіткої декларації саме такого бачення освіти і науки.

Небезпека "екологічної завіси"

"Дзеркало тижня" №4 (532), 5 – 11 лютого 2005 р.

Віктор Вовк, Богдан Гаврилишин

Під час саміту Всесвітнього економічного форуму в Давосі в 2001 році був презентований Індекс екологічної сталості (IEC) країн. Зі 122 країн, що були включені в рейтинг за ІЕС у 2001 році, Україна опинилася на 110 місці, а в п’ятірку світових лідерів увійшли Фінляндія, Норвегія, Канада, Швеція та Швейцарія. На зміну колишній «залізній завісі», в Україну реально може прийти новітня «екологічна завіса», що відмежує її від решти Європи.

Стратегічним завданням нової влади має стати формування еко-соціальної ринкової економіки, спрямованої на забезпечення добробуту всіх членів суспільства при дотриманні балансу економічних, екологічних та соціальних чинників. Саме таке комплексне бачення майбутнього здатне подолати межі традиційних ідеологій.

Концепція збалансованого (сталого) розвитку та принцип справедливості

“Мультиверсум. Філософський альманах” №43, 2004 р.

Тетяна Гардашук

Проблема справедливого розподілу глобальних природних ресурсів постає дедалі нагальнішою... Визнання скінченності природних ресурсів спонукає розглядати їх як такі, що запозичені сучасниками у нащадків. Необхідність відповідати перед прийдешніми поколіннями, що випливає із визначення сталого розвитку, породжує суттєву теоретичну проблему визначення засад рівності між теперішніми та наступними поколіннями, а відтак - справедливого розподілу природних ресурсів та інших благ.

Екологічна економіка: від доктрини до політики

"Всеукраїнська технічна газета" №34–35 (86–87), 9 вересня 2004 р.

Інтерв'ю наукового оглядача Святослава Рибнікова з Віктором Вовком

Від редакції: Екологічні та економічні інтереси завжди конфліктували. Ми настільки до цього звикли, що навіть не замислюємося: а чи неминуче таке протистояння? А дійсно: чому здорове довкілля та матеріальний добробут – дві безсумнівно гарні речі – мають обов’язково виключати один одного?

Екологічна економіка – галузь, яка дедалі успішніше розв’язує споконвічні протиріччя, перед якими відступали економісти традиційні. Про те, що саме є хибним у панівній філософії господарювання і як реально можна досягти гармонії між економічним, екологічним і соціальним секторами, ми вирішили поговорити з консультантом з питань екологічної економіки та сталого розвитку Комітетів Верховної Ради України, директором Програми євроінтеграції та сталого розвитку Інституту громадянського суспільства Віктором Івановичем Вовком.

Дискусія О. Сугоняки і В. Вовка "Україна: цивілізаційний процес і сталий розвиток"

Газета "Наша Віра" №10, 2003 р.

Олександр Cугоняко, “Україна і глухий кут цивілізації”

Можна дискутувати про соціально-економічні механізми переходу людства до "сталого розвитку" через використання ринкових важелів і стимулів, але залишається ключова проблема: самої людини… В світі, де домінують матеріальні інтереси, а не вищі цінності, ідея "сталого розвитку" не може бути реалізована в принципі... Йдеться не про включення України в існуючий цивілізаційний процес. Йдеться про започаткування нового цивілізаційного процесу.

Віктор Вовк, “За і проти течії? Україна і виклики глобалізації”

Технологічний прогрес та ринкова гнучкість безумовно необхідні та важливі для досягнення сталого розвитку, хоча й не головні. Вирішальним чинником виявиться ціннісна орієнтація людства, його "мудрість"... Влада, громадськість, бізнес діятимуть як партнери. Разом вони навчаться поєднувати ринкові механізми з екологічними вимогами і соціальними цінностями, й тим самим переосмислять в значно ширшому контексті домінуючу нині доктрину.

Червоне минуле. Зелене майбутнє? Сталий розвиток для України та посткомуністичних країн.

World Watch Magazine, July/August 2003, Volume 16, No. 4

Віктор Вовк, Томас Пру

(скорочений переклад з англійської)

Нинішня криза в Україні насправді дає шанс для радикальних і випереджаючих змін. Тоді як в більшості країн Заходу система не відповідає принципам сталості, але вона, в очах більшості громадян, ще добре працює, в Україні система не працює добре взагалі, окрім як для правлячої еліти, а відтак користується обмеженою довірою. Це відкривє для України вузьке “вікно можливостей” для зрізання кутів на шляху до кращої – сталої системи.

Україні слід підтримати сміливих лідерів, які зрозуміють попередження: як комунізм зазнав краху через несприйняття економічної та екологічної правди, так само і капіталізм – як хижацький, так і цивілізований – може бути зруйнований через таку ж сліпоту.