Гардашук Тетяна Василівна — відомий український філософ і натураліст, фахівець з філософських проблем природознавства та екології.
Народилася в 1958 році.
Освіта, науковий ступінь:
Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка, біологічний факультет – диплом з відзнакою, 1980 р.
Амстердамський університет, Європейський курс з екологічного менеджменту – магістр екологічного менеджменту, 1995 р.
Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України – науковий ступінь доктора філософських наук, 2007 р.
Наукова та професійна діяльність:
Старший науковий співробітник відділу філософських проблем природознавства та екології в Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. Стаж наукової та експертної роботи з 1988 р. Автор понад 80 наукових і науково-популярних публікацій.
1997 - по даний час – член Європейської групи експертів із сталого (збалансованого) природокористування Міжнародного союзу збереження природи та природних ресурсів (IUCN’s ESUSG).
1997 – наукове стажування в Університеті Штату Айова (Iowa State University, USA). Тема дослідження: “Трансформація екологічних знань: політика та громадська дія”.
1996 – наукове стажування в Інституті передових досліджень з гуманітарних і соціальних наук Нідерландської Королівської академії наук (NIAS). Тема дослідження: “Методологія взаємодії екологічних знань та екологічної політики”.
1994 - по даний час – член Комісії з екологічної освіти та комунікації Міжнародного союзу збереження природи (IUCN’s CEE).
Громадська діяльність:
Голова Товариства „Зелена Україна” (громадська неприбуткова організація).
Участь у реалізації проектів та експертна діяльність:
В 2007 р. екоосвітній проект „Чорне море: історія любові очима поколінь” за підтримки Групи реалізації проекту „Відродження екосистеми Чорного моря” ПРОООН/ГЕФ та Чорноморської комісії.
В 2005–2006 рр. екоосвітні проекти „Збережи новорічну ялинку”, „Символ дерева: від землі до душі”, „Не засмічуй довкілля” в межах програми Project Smile! при підтримці Бюро у справах освіти і культури Державного департаменту США і сприяння Ради міжнародних досліджень і обмінів (IREX).
В 2002–2003 рр. участь у виконанні проекту „Збереження та заохочення пов’язаних з біорозмаїттям знань, інновацій і традицій місцевих громад” за проектом ГЕФ/МББР „Другий етап підтримки спроможності щодо біорозмаїття в Україні” на замовлення Міністерства екології та природних ресурсів України (координатор проекту, експерт).
В 2003 р. та 1997 р. участь у підготовці Другої та Першої Національної доповіді про збереження біорозмаїття в Україні (науковий консультант). В 2002 р. проект ”Транспорт і довкілля очима дітей” (за підтримки ІСАР – Єднання).
В 2000–2001 рр. проект ”Підвищення громадської стурбованості та розробка рекомендацій щодо поліпшення якості повітря у м. Києві” (за підтримки Фонду MATRA).
В 1997 р. проект ”Конвенція про біологічне розмаїття: громадська обізнаність та участь” (за підтримки Екологічного фонду “Know-How”, Велика Британія).
В 1996 р. проект “Еколого-освітнє значення природоохоронних територій“ (за підтримки Посольства Австрії в Україні та Екологічного фонду “Know-How”, Велика Британія).
В 1994 р. проект “Екологічна освіта в природі“ (Міністерство охорони навколишнього природного середовища України).
В 1992–1994 рр. “Роль природно-ландшафтних чинників у становленні та розвитку українського етносу“ (ДКНТ України).
Відзнаки:
3-тя премія Фонду Форда в галузі збереження довкілля та культурної спадщини (2002 р.).
Подяка Голови Київської міської держадміністрації № 25213 за вагомий внесок у створення духовних цінностей (2001).
Премії Фонду Дональда Кунена (Нідерланди; 2000, 1997) на підтримку наукової роботи в галузі екологічних досліджень.
Авторська довідка № 00096 Українського фонду активізації масової творчості за ідею “Природно-ландшафтні засади становлення, життя та розвитку українського етносу”, 1992.
Дипломом та Медаль НАН України, 1992 р.
Список вибраних друкованих праць:
Монографії:
1. Природокористування: методологічні та соціальні аспекти оптимізації. – К.: Наукова думка, 1992 р. (у співавторстві);
2. Методологія екологічного синтезу. – К.: Наукова думка, 1995. - 158 с. (у співавторстві);
3. Екологічна політика та екологічний рух: сучасний контекст. – К.: 2000. – 125 с.
4. Концептуальні виміри екологічної свідомості. – К.: 2003 (у співавторстві)
5. Концептуальні параметри екологізму. – Київ: ПАРАПАН, 2005. – 196 с.
Статті:
1. Екологічна освіта: досвід міжнародних комунікацій // Ойкумена. – 1994. -- № 1-2. – С.184 - 185
2. Природні умови та історія природокористування в Україні // Захист довкілля в Україні. 1996. – К.: Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, 1997.
3. Екологічний досвід Швеції // Світ у долонях. 1997. № 1(3).
4. Чому нас може навчити природа // Світ у долонях. 1997. № 3(4).
5. Educational significance of protected areas // IUCN: The World Conservation Union Bulletin for Central and Eastern Europe. 1997. # 10.
6. Деякі міркування щодо екологічного руху в Україні // Рідна природа. 2001. № 2.
7. Екологічний рук як чинник переходу до збалансованого (сталого) розвитку в Україні // Економічні реформи в Україні в контексті переходу до сталого розвитку в Україні. – Київ, Інтелсфера, 2001.
8. Концепція управління екологічною освітою в об’єктах природно-заповідного фонду (основні засади та принципи). – Київ: 2002. (у співавторстві).
9. Водокористування як соціокультурний феномен // Водні ресурси України: екологічний та соціальний виміри. – Київ: ВіРА „Інсайт”, 2003. – С. 97 – 107.
10. Екологізм та екологізація освітньої сфери // Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2004. – Вип.3. – С.5 – 9. (0.5 д.а.)
11. Les valeurs fondamentales attachees aux animaux // Des animaux pour quoi faire? Approaches interculturelles, interreligieuses, interdisciplinaires. – Paris: Editions Charles Leopold Mayer, 2003. – P.19 – 21. (0.3).
12. Проблема інтеграції „традиційного” і „наукового” в сучасному екологічному пізнанні // Sententiae: Наукові праці Спілки дослідників модерної філософії (Паскалівського товариства). – 2004. – Спецвипуск № 1 „Феномен раціональності”. – С.242 – 251 (0.6 д.а.).
13. Концепція збалансованого (сталого) розвитку та принцип справедливості // Мультиверсум: Філософський альманах. – 2004. – Вип.43. – С.79 – 92 (0.8 д.а.)
14. Європейський рік охорони природи (ENCY – 1995): десять років по тому // Матеріали семінару неурядових природоохоронних організацій, присвяченого 10-річчю Європейського року охорони природи. – Київ: Фітоекоцентр, 2006. – С.4 – 7 (0.3 д.а.).
15. Чорнобильська катастрофа як каталізатор розвитку громадянського суспільства в Україні // Сучасність. – 2006. – № 4. – С.61 – 68.
16. Світовий досвід підтримки традиційних екологічних знань та збереження біорозмаїття // Збереження біорозмаїття: традиції та сучасність/ Відп.ред. Т.В.Гардашук – Київ: Хімджест, 2003. – С.5 – 24.
17. Екологізм в системі вищої освіти // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2003. –Вип.63. – С.108 – 115.
18. Екологізм та екологізація освітньої сфери // Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2004. – Вип.3. – С.5 – 9. (0.5 д.а.)
19. Les valeurs fondamentales attachees aux animaux // Des animaux pour quoi faire? Approaches interculturelles, interreligieuses, interdisciplinaires. – Paris: Editions Charles Leopold Mayer, 2003. – P.19 – 21. (0.3).
20. Проблема інтеграції „традиційного” і „наукового” в сучасному екологічному пізнанні // Sententiae: Наукові праці Спілки дослідників модерної філософії (Паскалівського товариства). – 2004. – Спецвипуск № 1 „Феномен раціональності”. – С.242 – 251 (0.6 д.а.).
21. Концепція збалансованого (сталого) розвитку та принцип справедливості // Мультиверсум: Філософський альманах. – 2004. – Вип.43. – С.79 – 92 (0.8 д.а.)
22. Феміністичний вектор екологізму // Філософська думка. – 2005. -- № 5. – С.91 – 110 (1.0 д.а.).
23. Гардашук Т.В. Екологічна справедливість як критерій громадянського суспільства (Рефлексія над досвідом США) // Проблеми філософії права. – 2005. – Т. ІІІ. – № 1—2. – С.286 – 292 (1 д.а.).
24. Чорнобильська катастрофа як каталізатор розвитку громадянського суспільства в Україні // Сучасність. – 2006. – № 4. – С.61 – 68.