|
Глобальний План Маршалла Global Marshall Plan Ініціатива Глобального Плану МаршаллаInitiative for a Global Marshall Plan У результаті економічної глобалізації й інформаційно-технологічної революції, всесвітня економічна система вийшла за межі простої сукупності національних економік і за межі національного контролю. Верховенство політики втрачене, оскільки її коріння знаходиться на національному або на континентальному рівнях, але ніяк не на глобальному. Зростання світового населення швидко наближається до відмітки 10 млрд., спонукаючи сотні мільйонів людей до ресурсо-витратного способу життя провідних індустріальних країн. Результатом такого розвитку може стати надмірне навантаження на екологічні системи планети.
У зв'язку з цим лідери, що представляють сферу економічної політики, наукову спільноту, ЗМІ й неурядові організації всього світу, а також партійні ідеології різних напрямків, зібралися в 2003 році для того, щоб висунути ініціативу Глобального Плану Маршалла. Серед них є представники Римського Клубу, Еко-Соціального Форуму Європи, АТТА, BUND і церков, а також співробітники різних організацій ООН, члени Європейського Парламенту й багатьох національних парламентів країн Європи.
Наша мета – створення всесвітньої економічної, політичної й соціальної системи для нової ери співробітництва, що призведе до глобальної безпеки, миру й благополуччя для всіх. Глобальний План Маршалла бере як модель успішний приклад американського Плану Маршалла для Європи, що був реалізований після Другої світової війни, а також застосовує до усього світу позитивний досвід процесу розширення Європейського Союзу.
Урядам Європи й інших регіонів світу, за активної участі бізнесових структур й інститутів громадянського суспільства, слід сприяти реалізації цього плану та підтримати формування консультативного органа Європейської Комісії до кінця 2004 року. Для впровадження Глобального Плану Маршалла також слід досягти підтримки ООН й інших міжнародних організацій, таких як Всесвітня торговельна організація (ВТО), Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Міжнародна організація праці (МОП). Ініціатива: Хто ми такі? The Initiative: Who are we? Ініціатива Глобального Плану Маршалла була висунута у 2003 році в Франкфурті-на-Майні, Німеччина. Це широка мережа організацій та окремих людей, які представляють громадянське суспільство, політику та бізнесовий сектор. Метою Ініціативи є впровадження Глобального Плану Маршалла як важливого кроку до всесвітньої еко-соціальної ринкової економіки. Для досягнення цієї мети, за участі різноманітних соціальних, політичних та економічних гравців з усіх регіонів планети, має бути розроблена грунтовна коцепція цього плану та розвинута відповідна громадська свідомість щодо необхідності такого проекту. Окрім інтеграції бачення проблем та учасників з найбідніших регіонів світу діяльність Ініціативи Глобального Плану Маршалла фокусуватиметься на досвіді Європейського Союзу. В процесі свого розширення ЄС застосовував метод ко-фінансування у допомозі більш бідним країнам з боку їх багатших партнерів в обмін на прийняття та впровадження біднішими країнами певних соціальних, екологічних та культурних стандартів. Аналогічна концепція ко-фінансування могла б бути покладена в основу процесів, які є нагальними нині на глобальному рівні. Європейський Союз разом з Азійськими економічними потугами та історичним піонером у наданні міжнародної допомоги – Сполученим Штатами Америки – могли б стати рушійною силою Глобального Плану Маршалла. Бачення й Ціль
Goals and Visions З моменту висунення ініціативи до неї приєдналися багато організацій і лідерів з різних регіонів світу, які мають різні політичні позиції. Серед них – Роберт Мюллер, колишній помічник Генерального Секретаря ООН і засновник Університету Миру ООН; Мері Робінсон, колишня Комісар ООН з прав людини; Еріх фон Вайцзекер, голова парламентського комітету німецького Бундестагу і Ханс-Дітрих Геншер, колишній міністр закордонних справ ФРН. Наше Бачення Ініціатива Глобального Плану Маршалла спрямована на впровадження глобального плану еко-соціального розвитку. Реалізація цього плану стане основою для створення всесвітньої «екологічної й соціальної ринкової економіки». Така економіка була б гарантом миру, свободи і добробуту всіх при дотриманні балансу економічних, екологічних і соціальних чинників. Наші Цілі Головна мета нашої ініціативи – це забезпечення лідерства Європи на чолі всесвітнього руху за реалізацію еко-соціального Глобального Плану Маршалла.
Перше завдання – це заклик до створення повноважного консультативного органа при Європейській Комісії. Наше середньострокове завдання – переконати інших глобальних партнерів реалізувати еко-соціальний Глобальний План Маршалла. Висунення Ініціативи The Initiative’s Proposal Глобальний План Маршалла для безпечного і сталого розвитку в усьому світі A Global Marshall Plan for a safe and prosperous worldwide sustainable development Пропозиція Європейській Комісії про створення консультативного органа «Європейська Ініціатива Глобального Плану Маршалла» Необхідність Глобального Плану Маршалла стає дедалі більш очевидною в умовах зростаючої нерівності між Північчю й Півднем та зниження глобальної безпеки з їхніми негативними впливами на громадянські свободи. Нинішня політика встановлення світового порядку з її явною відмовою від принципу мультилетералізма (багатосторонності) й дедалі меншою роллю і значенням громадянського суспільства не відповідає цілям сталого й безпечного розвитку.
Ця політика світового порядку більше зосереджена на безпеці окремих націй, ніж на благополуччі всього населення планети. Нинішня глобалізація створює не тільки переможців, але й переможених, які позбавлені можливостей скористатися перевагами глобалізації, будучи залучені в цей світовий процес. Ці обставини позначаються не тільки на тих, хто програв, але й, в свою чергу, на розвитку світової економіки в цілому.
Глобальний План Маршалла може зробити глобалізацію більш справедливою і водночас закласти основу еко-соціального економічного чуда світового масштабу, що принесе з собою значно більш високий потенціал для розвитку, ніж світова система вільної торгівлі сама по собі.
Понад те, Європа в цій ситуації може запропонувати надійну альтернативну концепцію, яка має всі шанси для впровадження в майбутньому і в якій безпека свободи і процвітаюча економіка можуть досягатися за допомогою співробітництва й інтеграції.
Концепція Глобального Плану Маршалла повинна включати в себе створення послідовної системи для ефективної ліквідації бідності на глобальному рівні й погоджувати цю систему із загальним збереженням природного довкілля, і тим самим направити світове співтовариство до сталого розвитку. Водночас, ця концепція повинна бути організована як програма, що дозволяє 2-3 млрд. тих, хто програв, динамічно реалізувати їх людський і підприємницький потенціал на свою користь, а також на користь світової економіки в цілому. В цьому процесі екологічні, соціальні й культурні аспекти повинні бути збалансовані між собою.
Все це означає значні реформи як в розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються, і особливо в міжнародних організаціях. Приватний бізнес, так само як і неурядові організації й громадянське суспільство, повинні бути переконані в необхідності здійснення Глобального Плану Маршалла.
Для реалізації цього плану життєво важливим є забезпечення щорічних інвестицій у розмірі як мінімум 50 млрд. євро для ко-фінансування проектів на Півдні нашої планети (на додаток до моделей міжнародного співробітництва з метою розвитку, що здійснюються на цей час). Це означає, що кожна країна-член ЄС повинна вкласти до 1,5% свого ВНП у Глобальний План Маршалла. Ґрунтуючись на справедливих переговорах і домовленостях, необхідно виробити ефективні кроки для ліквідації бідності й нерівності можливостей з метою глобальної сталості й динамічного розвитку. Щодо вимог до країн, що розвиваються, то в рамках таких домовленостей вони повинні впроваджувати екологічні й соціальні стандарти, а також вживати заходи, які ведуть до лібералізації ринків при стабільності базових умов, що в свою чергу має заохотити іноземні інвестиції в країнах, що розвиваються, і створювати можливості для розвитку співробітництва. Новий Глобальний План Маршалла A new Global Marshall Plan Для того, щоб ефективно змінити ситуацію нам потрібен Новий Глобальний План Маршалла. Хоча сьогодні ми живемо в інший час і в інших умовах, ми все ж поділяємо думку наших мислителів про те, що існує прямий взаємозв'язок між національною й глобальною безпекою, встановленням світового порядку й економічним добробутом. Понад те, захист природного довкілля за відсутності соціального миру й процвітання може здійснюватися лише на основі ресурсного диктату, за рахунок бідних і без їх добровільної згоди. Зусилля з впровадження цього нового Глобального Плану Маршалла повинні перевершити всі попередні зусилля, спрямовані на співробітництво в цілях розвитку, так само охоплюючи представників багатьох професій та організацій. Процес розширення ЄС може дати глибше уявлення про масштаб цього завдання. Глобальний План Маршалла в багатьох аспектах буде відрізнятися від традиційних концепцій співробітництва в цілях розвитку.
Ціль Нового Глобального Плану Маршалла полягатиме в турботі про поліпшення умов життя сучасного й прийдешніх поколінь людей та захист природного довкілля за допомогою потужного світового економічного розвитку у наступні 20 років й створення відповідних умов для ліквідації бідності й голоду на нашій планеті. Аналогічно до принципу всіх попередніх процесів розширення ЄС (ко-фінансування для відповідності стандартам) або до логіки надзвичайно успішного Монреальського Протоколу щодо скорочення викидів хлорфторвуглеців, мова йде про створення умов функціонування глобальних ринків, які призведуть до вироблення взаємовигідних рішень для всіх людей та сприятимуть сталому розвитку світової економіки. Ці умови суттєво залежать від розробки внутрішньої світової політики та послідовного «глобального правління», заснованих на принципі субсидування із залученням приватних підприємств і неурядових організацій. Ефективне впровадження Глобального Плану Маршалла є реальним тільки за активної підтримки цієї ініціативи більшістю людей, що приймають рішення. Декларація The Declaration Декларація Ініціативи від 11 жовтня 2003 р. The Initiative's Declaration of October 11, 2003
Створення Економічного Чуда за Допомогою Глобального Плану Маршалла для Світової Еко-Соціальної Ринкової Економіки
Після закінчення Другої світової війни, США ухвалили історичне рішення: збільшили свій бюджет з метою економічної підтримки інших країн у середньому до 1,3% ВНП протягом чотирьох років (для порівняння: сьогодні ці витрати в бюджеті США становлять лише 0,1%). Кошти були спрямовані на реалізацію так званого Плану Маршалла, що став програмою відбудови для зруйнованої та виснаженої Європи. План Маршалла вніс значний внесок в європейське "економічне чудо", у внутрішнє й зовнішнє умиротворення народів Європи, а також значно збільшив загальний рівень життя в Європі.
Сьогодні мир, свобода, життя й безпека перебувають під загрозою передусім через крайню економічну нерівність. 50% світового населення живуть менш ніж на 2 євро в день, а 26.000 людей вмирає щодня через голод і відсутність доступу до питної води. Крім того, глобальні екологічні проблеми, що зростають, не можуть бути розв'язані без надії на кращий світ для всіх.
Ми закликаємо Європу стати лідером у глобальному русі за впровадження Глобального Плану Маршалла, що представляє:
По-перше – найбільш надійний фундамент для нового, сталого, глобального підвищення економічного процвітання. Економічний розвиток менш розвинених країн містить в собі величезний потенціал для глобального економічного зростання. Це спричинило б зростання попиту на експорт із розвинених країн з експортно-орієнтованою економікою.
По-друге – глибоко обґрунтований та ефективний шлях у напрямку глобального сталого розвитку. Приклад розширення Європейського Союзу демонструє соціальну, екологічну, демократичну й миротворчу спіраль, що може бути розгорнута, коли ко-фінансування, спрямоване на економічний розвиток, здійснюється в єдності з підвищенням соціальних, екологічних і демократичних стандартів країн, що отримують допомогу.
Успішна європейська модель еко-соціальної ринкової економіки, що висувається майже в кожній програмі консервативних, соціал-демократичних, ліберальних або зелених партій Європи, є надійною концепцією і може служити як рольова модель в рамках нового глобального співробітництва. Європейська ініціатива Глобального Плану Маршалла, спрямована на всесвітнє поширення цієї ефективної моделі, безсумнівно стала б історичним кроком, що може гарантувати репутацію й успіх Європи в прийдешні десятиліття.
Ми закликаємо Європейський Союз створити консультативний орган для розробки еко-соціального Глобального Плану Маршалла.
Конкретний зміст такого Глобального Плану Маршалла слід розробити поетапно і за активної участі всіх зацікавлених сторін – представників політики, економіки, науки, культури та громадянського суспільства. Ми хочемо наголосити на наступних можливих компонентах Глобального Плану Маршалла: - Угода про обов’язкові глобальні норми захисту природних основ життя. - Створення рівноправних умов конкуренції для менш розвинених країн в рамках переговорного процесу ВТО, особливо шляхом припинення експортного субсидування продукції в індустріальних країнах, і формування відносин на світових ринках, що будуть базуватися на принципах ринкової економіки. - Дослідження успішних екологічних і соціальних програм, у співробітництві з зацікавленими сторонами в усьому світі, та пошук можливостей для масового поширення ефективних стимулів до екологічних і соціальних перетворень. - Сприяння малим і середнім підприємствам і підприємцям у рамках Глобального Плану Маршалла. - Прийняття пропозицій від зацікавлених сторін, які реалізують цю ініціативу, підтримати Глобальний План Маршалла усім наявним потенціалом. Глобальний Еко-Соціальний План Маршалла є надзвичайно актуальним і в інтересах усього людства. Ми рішуче налаштовані просувати цю ініціативу до досягнення бажаного успіху.
Стратегія Strategy Розвиток Ініціативи The Initiative’s proceedings Ініціатива Глобального Плану Маршалла відповідає вимогам Цілей Тисячоліття (Millenium Goals), що розроблені ООН. Головна проблема Цілей Тисячоліття полягає в невирішеності питання щодо їх фінансування та в недостатніх повноваженнях координуючої організації в плані санкцій. Позначається й абсурдна неадекватність таких міжнародних організацій, як МОП, ВТО і Світовий банк. Політичний порядок денний Ініціативи передбачає здійснення впливу на тих політичних діячів, які можуть посприяти створенню консультативного органа при Європейській Комісії. Створення такого органа є передумовою для початку процесу на території Європи.
Надалі можна було б очікувати спільної Європейської ініціативи, спрямованої на створення глобальної еко-соціальної ринкової економіки. Європа, з її величезним досвідом, особливо щодо процесу еко-соціального розширення, здатна запропонувати надійну і багатообіцяючу альтернативу сьогоднішньому принципу встановлення світового порядку і його мега-філософії. Тим більше в нинішній ситуації, коли Європа намагається визначити своє місце у світовій політиці, розробляє свою конституцію й прагне до визнання своєї ролі найбільшого спільного ринку з 450 млн. жителів, можливість домогтися підтримки Еко-Соціального Плану Маршалла серед європейських політиків і державних діячів є реальною.
Водночас Ініціатива щиро прагне конструктивно працювати для розв’язання проблеми фінансування та має намір представити свої пропозиції на загальну дискусію. Значним компонентом роботи Ініціативи буде пошук схвалення й визнання з боку політичних діячів, бізнесових кіл і представників громадянського суспільства, які зможуть активно підтримати створення комітету при Європейській Комісії.
Що потрібно для досягнення цих завдань?
Для досягнення консенсусу на європейському рівні щодо створення Еко-Соціального Плану Маршалла необхідне проведення загальноєвропейської кампанії. Її слід підтримати аналогічними національними й міжнародними кампаніями. Потрібно досягти визнання плану з боку корпорацій, особливо тих, що оперують на міжнародному рівні. Формування широкої мережі НУО є також необхідним. Для досягнення ефективності такої підтримки слід розробити подальші деталі і конкретні заходи Глобального Плану Маршалла.
Хто контролює процес й у чому це проявляється?
Процесом розвитку ініціативи керує мережа неурядових організацій. На цей момент вона визначається передусім "Штутгартською Декларацією" і тими видатними особистостями, які підписали декларацію.
Базовий документі Ініціативи обсягом 12-15 сторінок має представити подальші пропозиції для більш ретельної розробки Глобального Плану Маршалла. Редагуванням цього тексту займаються: Уве Мьоллер (Генеральний секретар Римського Клубу), проф. Франц Йозеф Радермахер (Директор FAW Ulm), д-р Йозеф Ріглер (колишній Віце-канцлер Австрії, Президент Еко-Соціального Форуму Європи), Суріо Р. Соекадар (керівник проекту Ініціативи), Пітер Шпігель (Генеральний секретар Будапештського Клубу).
Для поточного розвитку Ініціативи ми сконцентрувалися на наступних завданнях:
– необхідності досягти визнання ініціативи і її підписання більшою кількістю видатних людей, – пошуку підтримки серед національних і міжнародних політичних інститутів й організацій, – формуванні підтримки з боку національних і міжнародних економічних структур, – необхідності досягти визнання ініціативи та її підтримки відповідними НУО.
Подальші дії
Слідом за кампанією в рамках Європейського Союзу слід організувати додаткові кампанії серед найбільш важливих гравців на міжнародній арені. У цьому зв'язку Римський Клуб міг би виступити лідером з просування ініціативи – в політичній сфері через систему ООН, – серед корпорацій через Всесвітню Бізнесову Раду з Сталого Розвитку, – серед НУО.
Наступні кроки
Починаючи з первісного тексту Ініціативи (завершеного 10 січня 2004 р.), наступний крок з підготовки європейської платформи НУО стане продовженням цього процесу. Ця тема може також бути включена в контекст виборів Європейського Парламенту в 2004 р. 30 січня 2004 року в Брюсселі ввійшло в історію як знаменна дата початку просування Ініціативи Глобального Плану Маршалла на європейський рівень. Партнери в Глобальному Плані Маршалла Partners for a Global Marshall Plan Найважливішими партнерами є:
1. розвинені країни 2. країни, що розвиваються 3. міжнародні інститути 4. приватні корпорації 5. неурядові організації
Ми вважаємо, що найбільш важливими є наступні питання.
1. Розвинені країни повинні:
– послідовно здійснювати світову політику на засадах багатосторонності та протистояти демонтажу демократичних засад політики безпеки – зробити вирішальний крок в напрямку скорочення боргу країн, що розвиваються, в обмін на заходи з впровадження чи удосконалення стандартів – значно збільшити їхні витрати на міжнародне співробітництво з метою розвитку та Глобальний План Маршалла з тим, щоб щорічно додатково вкладати принаймні 50 млрд. євро через прямі інвестиції у спільно фінансовані проекти – забезпечити укладання цільових угод у сфері торгівлі з країнами, що розвиваються. Для сільськогосподарського сектора слід знайти оптимальні рішення, які будуть належним чином враховувати аспект сталості – допомогти країнам, що розвиваються, у розбудові необхідних умов та потенціалу для міжнародної конкурентноздатності – підвищити ефективність у сфері співробітництва з метою розвитку шляхом поліпшення координації й концентрації на проектах, що впроваджують передову практику
2. Країни, що розвиваються, повинні:
– впровадити нові форми та міжнародні стандарти в інвестиційній і фіскальній системах, які повинні бути максимально транспарентними – зміцнити надійність і стабільність своїх національних фінансових систем і наполегливо боротися с корупцією на всіх рівнях – посилити і реалізувати послідовну і ефективну національну стратегію для ліквідації бідності – створити національне економічне середовище, що сприятиме приватним інвестиціям і базуватиметься на цілях економічного зростання – впровадити й підтримувати міжнародні екологічні стандарти – вживати ефективні заходи для забезпечення гендерної рівності
3. Міжнародні інститути повинні:
– встановити підвищену транспарентність і узгодженість між собою – координувати свою підтримку з впровадженням основних умов і міжнародних стандартів для імплементації сталого розвитку на національному рівні – розробити графіки лібералізації ринків в умовах стабільності й збалансованості ринкової економіки та уваги до сталого розвитку з урахуванням екологічних, соціальних і культурних аспектів – удосконалити моніторинг імплементації міжнародних стандартів і впровадити реальну можливість застосування санкцій при їхньому недотриманні – розвивати можливості для ефективного розв’язання фінансових криз – сприяти скороченню боргу країн, що розвиваються – надавати цільову допомогу для реалізації Цілей Тисячоліття – продовжити роботу над підключенням країн, що розвиваються, до процесу прийняття рішень і тим самим сприяти міжнародному діалогу – сприяти співробітництву між ООН та іншими багатосторонніми інститутами, такими як МВФ, Світовий банк і ПРООН
4. Підтримка приватного сектора необхідна для реалізації наступного:
– зростання інвестицій в країни, що розвиваються, – участі в національних і регіональних інвестиційних обговореннях з метою вивчення передового досвіду і практичних моделей, та кращого розуміння перешкод – застосування міжнародних стандартів та добровільних зобов’язань, у т.ч. і членства в Глобальному Компакті – інформування про економічні і соціальні успіхи завдяки проектам, що впроваджують передову практику
5. Неурядові організації мають:
– слідкувати за тим, щоб міжнародні інститути надавали підтримку розвиненим країнам та країнам, що розвиваються, в їхньому прагненні реалізувати Цілі Тисячоліття – шляхом різних акцій і кампаній забезпечити поінформованість населення щодо життєвої важливості Глобального Плану Маршалла – підтримати країни, що розвиваються, в реалізації національних стратегій з ліквідації бідності.
Національний координатор Ініціативи Глобального Плану Маршалла в Україні: Віктор Вовк, к.ф.-м.н. директор “Програми європейської інтеграції та сталого розвитку” Інституту громадянського суспільства; консультант Верховної Ради України; Worldwatch Institute (Washington, D.C.) Senior Fellow.
|